Все почалося з пошуку натхнення…

Стандартний

Все почалося з пошуку натхнення. Старе Натхнення узяло довгострокову відпустку, спакувало валізу і звалило на Багами ще в ті буремні часи, коли я була одинадцятикласницею. І ніяке Натхнення помолодше не бажало займати його вакансію. Я ще той примхливий роботодавець: сьогодні пишу, завтра не пишу. Сьогодні дивлюсь на youtube балет, завтра безпробудно сплю, а прозу писати… Одним словом, зачехлила письменницьке перо з приходом у своє життя Великої економіки, Нездорового Цинізму та усіляких поточних негараздів під спільною назвою “Кохання та інші неприємності”. Дебет з Кредитом справно сходився на парах з обліку, баланси йшли, цинізм (якщо не подобається вам це слово – замініть реалізмом, а хочете – сарказмом, ці терміни у мене чомусь поруч ходять) займав своє місце в моїй суперечливій натурі, а з коханням і так все зрозуміло. Аа, ну ще інтернет. Чому я не знайшла в однокласниках своє Старе Натхнення, не додала його в друзі й не попросила повернутись – не знаю. “Хто зрадив раз тебе – не вір тому ніколи, бо із брудного джерела води не п’ють ніколи”. Мабуть, саме тому. Раз моєму Натхненню на Багамах краще – вперед і з піснею. Прийде нове.

А світ мінявся. Планета все літала навкруги Сонця, функціонуючи у режимі “день-ніч-день-ніч”, все більше гектарів лісів вирубували злі дяді без екологічної освіти (зате із підприємницькою жилкою), все більше тон твердих побутових, хімічних та біологічних відходів безвідповідально скидалось у річки, все більше видів тварин і рослин щоденно і скурпульозно переписувалось із зелених сторінок Червоної Книги на червоні. Гольфстрім, кажуть, зупинився, глобальне потепління на носі, громадяни Майя наробили шухеру і половина населення планети готується до грудневого Кінця Світу. Між іншим, не забудьте 20 грудня 2012 року все ж таки зізнатись у коханні своїй пасії. Ну про всяк випадок.

Я теж мінялась. Прив’язаність до музики як до найкращого і найвірнішого друга зростала з кожним днем. Прив’язаність до людей природньо виникала, але мала властивість болісно закінчуватись. Колись було боляче втрачати найближчих. Зараз – вечір депресивної музики, а на ранок вже й забула. Душа черствіє. Страшно? Не сказала б. Швидше нормальний життєвий процес. Потроху відходить у минуле мій юнацький максималізм, і зустрінься я зі самою собою семирічної давнини – ми б поскандалили із-за своїх же принципів. Бійка була б кривава, із зламаними кінцівками та образливими словами одна одній. Мабуть, тому й проза легко писалась. В мені переважали мрії, сподівання, віра у краще… Тоді я ще просто була дитям. Зараз пишеться важче. Комок реальності висить на душі. У книжках завжди чомусь простіше й легше, ніж у житті. Коли намагаєшся сісти й продумати прекрасну love-story, неодмінно згадуєш власні історії, переживання і чомусь не можеш себе пересилити написати щось схоже на ту солодку брехню, якою завалені соціальні мережі.

Натхнення поїхали на Багами, а Цинізм приїхав. Нізвідки. З білетом в один кінець. З двома валізами. Після того як він приїхав, рейси в Нізвідки відмінили, і він тут лишився. Він не проявляється назовні, зате його повно всередині. З кожною маленькою чи великою невдачею, що лишала шрами всередині. Його не описати словами, зате його відчуваєш, і з кожним роком все глибше. А може, просто не хочеться виливати його назовні?

Advertisements

7 thoughts on “Все почалося з пошуку натхнення…

  1. Прочитала на одному подиху, мабуть тому що в цих рядках помічаю себе… Мабуть тому що мені теж “близькі” Велика Економіка і Нездоровий цинізм. Так само ставлю його на рівні слів реалізм і сарказм. Так само дивуюсь і водночас звикаю що того, що власна душа черствіє до втрати тих, хто був близьким. Вчитуюсь і таки бачу себе, хоч це дивно.
    Словом, дякую за Вам за таку публікацію. Тішить факт того, що ще хтось в цьому світі живе зі схожими відчуттями…

  2. У тебе гарно виходить писати. Певно десь нізвідки долинає азбукою морзе тоненький писк-сигнал. А стосовно черствішання, рекомендую послухати: ‘Бувай Малий – Арсен Мірзоян’ Там, якраз про прощання із собою малим, наївним мрійником-ідеалістом
    http://swinomatka.wordpress.com/2013/01/21/%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%8C-%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80/

  3. “Хто зрадив раз тебе – не вір тому ніколи, бо із брудного джерела води не п’ють ніколи”. соромно, але чиї це слова?

    • Якщо серйозно – сама не знаю :-[ Колись, якщо пам’ятаєте, серед школярів у моді було вести записнички з віршами, цитатники, і колись ці рядки я вичитала саме в такому цитатничку у однокласниці, і тоді вони теж дуже запали мені в душу і запам’ятались 🙂

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s