З приводу ваших життєвих змін та інстинкту самозбереження від них

Стандартний

Люди – це такі дивні істоти… Чим довше живу, тим більше переконуюсь в цьому. Нещадно хочеться змін, а потім, коли вони нарешті замайоріли на горизонті – звідкись з’являється Страх. Зачєєєм? Ти мені не потрібен, я тільки налаштувалась на щось краще! За ним прибігає Невпевненість в собі, а потім під’їжджають Сумніви. А потім десь дівається так необхідна життєва енергія. Втікає, бо розуміє, що немає чим живитися в tumblr_mi4lmgF25p1rzagi6o1_500_largeцьому безініціативному слабкому тілі, яке навіть не може визначитись, чого воно хоче.

Стоп, шановні. Ми так не домовлялись. Страшно за свою дупу? Боїтеся змін? А не боїтеся прокинутись одного ранку і зрозуміти, що ви все втратили? Назавжди? Втратили шанс змінити своє життя? Втратили дівчину, що вам подобається? Тепер же будете безперестанно нити і жалітись: “Ах, життя мене так потріпало, відібрало одне-друге-третє…”. Ну звісно, простіше всього спихнути на когось/щось вину за свою ж бездіяльність. На сусіда, на начальника, на викладача, на долю, на Бога, ну і далі по списку, у кожного своє вагоме виправдання.

Не станеться нічого з вашою дупою. От тільки від сидіння на місці вона обросте додатковим слоєм жиру, і половина ваших пошукових запитів на гуглі буде стосуватись теми похудання. Які вже тут зміни, коли намалювались зайві кіло! Ні, ну я розумію, що з насидженого і нагрітого місця стимулів зрушитись немає. Дупці ж холодно буде в нових умовах, у неї інстинкт самозбереження розвинений до висот. Але навіть не здумайте потім відкривати рота і хоч слово сказати про те, що життя до вас несправедливе, воно не дало вам можливостей, вам важко кудись пробитись, вас не оцінили і т.д. Як же оцінити і помітити безініціативне аморфне тіло? Нарахувати бали за амебність, не інакше. Медаль дати. Шоколадну. І відправити додому гризти цю медаль перед монітором за переглядом якогось тупого серіалу.

Ніхто ж не обіцяв, що буде просто. В житті взагалі просто нічого не дається, якщо ви ще цього не помітили. Тільки пахати, тільки хардкор. Разок може й пощастить, але ж не сидіти й не чекати милості від долі, правда? Ви ж не хочете все життя просидіти фкантахтє, на фейсбуці і у твіттері. І взагалі, ви не повинні були дочитувати цей пост, ви давно мали піднятись з-за комп’ютера і для початку вимкнути чайник на кухні, який уже закипав разів з п’ять. А потім – зробити перший крок назустріч своєму майбутньому, яке за вас ніхто не побудує.

Advertisements

3 thoughts on “З приводу ваших життєвих змін та інстинкту самозбереження від них

  1. У словах відчувається певна різкість, що і правильно. Погоджуюсь з кожнісіньким словом, а то декотрі зі своїм ниттям вже щонайменше кажучи набридли…

  2. vrubli says: І ця “певна різкість” наштовхує на думку що тут замішана ще одна людина якій в принципі і закритим текстом адресована ця стаття)

    • Власне, ця стаття адресована найпершим чином мені. Але якщо ще хтось почитає і надихнеться на життєві зміни – буду тільки рада 🙂

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s