Роздуми на тему юркої фауни

Стандартний

9CwsaQVYFtM Не дивіться так на мене. У цій фотографії збоку закладено глибинний сенс тих ситуацій, коли дівчина чогось хоче від хлопця, а він прикидається м’якою іграшкою.  А чому так? Узяти хоча б цього бурундучка. Під хвоста заглянути не можу задля визначення статі, але мені буде легше писати від імені бурундучихи.

Отак жила бурундучиха десь в лісах, чи то в тайзі далекій, та й горя не знала, у темних-таємних місцях жила. Згорнувшись клубочком, сховавши мордочку, всю зиму солодко спала. Потім, з першими промінчиками сонця – висовала носика надвір і обережно робила перші кроки у світ. Якщо раптом ставало холодніше – тікала назад у нірку й грілась далі. Мабуть, ще не пора була виходити. Потім теплішало, розтавав сніг, потрошку зеленіло листя, з’являлась травичка. Отак вилазила десь на верхівку дерева – і насолоджувалась теплом, підставивши сонцю свого носика.

Аж тут раптом помічає здалеку когось. Ніби й схожий на неї, і ніби й ні. Раз обернулась, другий… Напхала повні щоки бруньок… Знов обернулась. Щось в голові проймануло. Підійшла ближче – і обманулась. З м’якою безвільною іграшкою бурундученят не народиш.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s