Без меж. Безмежно. Без кордонів…

Стандартний

Без меж. Безмежно. Без кордонів.
Неначе вітер вільний в полі.
Неначе гірська вільна річка.
Неначе в лузі оленичка.
Моя душа воліє неба.
Чого, крім нього, їй так треба?
Хіба що вірного кохання,
Стрічавши небо на світанні.
Моя душа скида окови.
Для неї, вірте, це не нове.
Із кожним роком, з кожним днем,
Упевнено вперед ми йдем.
А ваша заздрість ні до чого.
Вона для мене вже не нова.
І спалені мости з емоцій
Відбудувати вже непросто.
Лиш тиха осінь за вікном.
Лиш сни спокійні, ранечком
Згадаю, вірю – переможем.
А іншим вірою допоможем.
І скрипка грає десь в системі,
Інтимний простір у пустелі
Потайних мрій, чарівних снів.
Моїх надій, скорбот і вір.

12.10.2013

РS. Хотіла написати пост, а вийшов вірш. Ото мене плющить, да?!large А якщо серйозно, то давно не віршувала, втратила навики. Забула, як то воно. Якщо буде натхнення, згадуватиму.

Advertisements

4 thoughts on “Без меж. Безмежно. Без кордонів…

  1. Знаєш, гадаю навики до віршування втратити неможливо.
    Хай всі торочать про склади, рими, ямби і т.д. і т.п., а я певна в одному – вірші йдуть з душі, вони лишень душею писані, а не усілякими системами ритмів в рим.
    Тому гадаю вірш чудовий – бо душевний, це основне.

  2. Якщо глянути перший featured post все почалось з натхнення, ось воно знову до тебе завітало 🙂
    Відновлюється віршування – і як результат блог був салоні краси 🙂
    Вітаю з обновкою 🙂

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s