Коли ти опиняєшся в грязюці…

Стандартний

Ну ніколи не звикну до того, що люди йдуть…

 

large

Вони приходять і йдуть. Вони з’являються в нашому житті, часом вриваються в нього, встановлюють свої порядки, зачіпають душу, прориваються у серце, призводять до необоротних змін. А потім йдуть, лишаючи пустоту, вирваний кусочок серця, надломлений кусочок душі, і лишають по собі лиш ті зміни, і світ уже не буде таким, яким він був раніше. Пустота – це та ще штука, вона неодмінно хоче чимось заповнитись. Чи кимось.

 

Та ким би ми були б без цих змін? Статичною особистістю, що слідує чітким думкам, вкладеними у голівоньку ще у дитинстві. Люди ламають нас, морально вбивають, добивають, роблять нам боляче, не рахуються з нами, втоптують у грязюку… Ти лежиш у цій калюжі, нагадуючи собі порося, і тобі хочеться плакати від образи на весь світ. Голосно. Кричати. Щоб далеко було чути. Але потім всі сльози виплакуєш. Біль вщухне, душа заживе. На небі засяє сонце, яке спочатку дратуватиме, але як тільки воно трошки пригріє тобі обличчя і голівоньку – ти видушиш із себе щось схоже на посмішку. Непоганий початок довгого шляху.

Ти знайдеш в собі сили підняти руку, підняти другу… Ти знайдеш в собі сили виповзти із тієї калюжі. Ти повзтимеш повільно, важко, але це буде рухом вперед. Ти відновиш сили. Ти піднімеш голову і побачиш перед собою шлях уперед. Ти побачиш, де закінчується калюжа, там далі буде тверда земля. І синє небо над горизонтом. Тільки повзи, повзи щосили і не дай болоту себе затягнути донизу! Борись!

Ти ступиш крок – і відчуєш під ногою тверду землю. Повернеться впевненість, повернеться воля. Чим більше кроків ти ступиш до твердій землі, чим далі ти від болота – тим впевненіше ти рухатимешся вперед. Головне – не забувати, що попереду тобі зустрінуться зовсім нові люди, які завжди можуть загнати тебе мордою у болото. Але не лякайся… Так треба. Для того, щоб тебе чомусь навчити.

 

Advertisements

2 thoughts on “Коли ти опиняєшся в грязюці…

  1. Ти ж знаєш, що все це робить нас сильнішими, але і закритішими та обережнішими(( Головне, щоб зустрілася людина, яка зможе “зняти” всю закритість…А поки такої людини немає, – є час для самовдосконалення 🙂 “Впала. Встала. Поправила корону і пішла далі=)”

    • Вірно все кажеш) Проблема в тому, що коли зустрічаєш людину, яка може “зняти” цю закритість, ти не знаєш, чи то піддаватись, чи ні. Боязко 🙂

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s