Синдром емоційного вигорання

Стандартний

Світ справді смішний. Взяти хоча б людство… (с) Г. Лавкрафт

Ну що, браття і сестри, ось і наступив 2014 рік. Полінувалась написати про підсумки попереднього року в блозі. Вірніше, для себе я їх зробила, але вирішила не публікувати. Це занадто особисте. Хоча деякими міркуваннями поділюся.

Я не змогла зустріти Новий рік із прощенням, приємними емоціями та щирими побажаннями. Ні, я правда старалась. Ну не вийшло, се ля ві. Я не знайшла в собі сил пробачити, забути й відпустити. Я не впевнена, що я того дуже хотіла. Так вийшло. Вперше за багато років я не хотіла нікого вітати з Новим роком, окрім найближчих. Це прогрес, я зробила перший крок до того, щоб перестати бути лицеміркою і посміхатися через силу. В минулому 2013 році я змінила номер телефону, це було пов’язано з певними робочими моментами, проте коли мені запропонували налаштувати переадресацію чи щось там під назвою “Комфортний перехід” – я відмовилась. Раптово мені стало комфортно і кайфово від того, що мого нового номера ніхто не знає, і я хочу повідомити його лише тим людям, які для мене є важливими, з якими мені цікаво і від кого дзвінки і повідомлення в радість. І хочеться вірити, що ніхто не здасть його тим людям, з якими я не хочу більше спілкуватись.

largeЯ не вловила того моменту, коли я емоційно вигоріла. Чи це було пов’язано з певними людьми, чи то з подіями, чи то я давно не ходила у відпустку –  мабуть, все разом. Давно уже хотілось засунути себе в картонну коробку. Немає енергії, немає бажання, немає натхнення. Виробляється хронічний пофігізм. Атрофіюється здатність відчувати приємні емоції. Мій одинокий фантом зараз пише ці рядки і слухає в навушниках Океан Ельзи – Стріляй

Одним словом, пайміть і простіть. Згоріла. Піду покричу в пустоту.

Светя другим, сгораю сам.
А тараканы из щелей:
Зачем светить по всем углам?
Нам ползать в темноте милей.

Светя другим, сгораю сам,
А нетопырь под потолком:
Какая в этом польза нам?
Висел бы в темноте молчком.

Светя другим, сгораю сам.
Сверчок из теплого угла:
Сгораешь? Тоже чудеса!
Сгоришь – останется зола.

Сгорая сам, светя другим…
Так где же вы – глаза к глазам,
Та, для кого неугасим?
Светя другим, сгораю сам!

(с) В. Высоцкий

Advertisements

4 thoughts on “Синдром емоційного вигорання

  1. І хоч тут бракує позитиву, мені все ж таки ця твоя публікація сподобалась, мабуть тому, що дійсно без лицемірства.
    Щодо номера телефону: я в травні записала твій номер телефону, це той що старий чи то новий? 🙂

    • То старий 🙂 Як доберусь до фейсбука – напишу тобі новий, а то як приїду у Львів і почну дзвонити, то не знатимеш, що то я 🙂

  2. І все на світі треба пережити,
    І кожен фініш – це, по суті, старт,

    Еще не все дорешено, еще не все разрешено
    Еще не все погасли краски дня
    Еще не жаль огня и бог хранит меня

  3. Найкращими ліками від цього є фізична робота. Рубати дрова, робити ремонт, полагодити велосипед, сходити в похід. Коротше увійти в ситуацію яка позбавить тебе зайвої рефлексії.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s