Методичні рекомендації щодо поводження з жінками у критичні дні

Стандартний

Це не лише той день, коли вона не може визначитись, чи послати Вас на три літери на всі чотири сторони, чи то приголубити і дати вам покласти руку їй на живіт. Ця краля скотилась не з тієї ноги, ви не так на неї подивились, не оцінили її нові сережки, не приділили їй достатньо уваги, проміняли її на тєлік/комп/енгрібьордс/друзів/пиво. Це той день, коли все перевертається з ніг на голову, біле стає чорним, чорне стає білим, і взагалі “Що я в тобі знайшла”, “Ти мене не любиш”, “Тобі на мене пофігу”. Тобто не завжди причина в її організмі та фізіології. Якщо ви мене спитаєте, зачєм ми це робимо, я вам не відповім, оскільки, за паспортними даними, належу до жіночої статі, а отже, я теж така.

large1Жінки – це дивні створіння. Якщо поруч немає коханого, вони винесуть мозок комусь, хто знаходиться в аварійно-небезпечній зоні, ну тобто колезі/подрузі/другу/мамі/собаці etc. І відверто не розумітимуть, що вони неправі. І ну шукайте ознак логіки, ну будь ласочка. Тому найпростіше – це “понять и простить”. Нє, ну якщо любите екстрим, обираєте складніші шляхи, я вас вітаю, можете, звісно, спробувати їм пояснити, що вони неправі. На вашому шляху виникне залізобетонна п’ятиметрова стіна із фундаментом в два метри із психів/нервів/сліз/емоцій. Не пролізете.

Шо дєлать і как дальше жить? Ну давайте спробуємо розібратись.  Зробіть на обличчі турботливу міну. Навіть якщо її психи у вас в печінках, проявіть турботу і хоча б спитайте “Зайчик, тобі щось болить?”. Якщо вона адекватна, то пром’ямлить “Так, любий, животик/голова/душа”. В цьому разі – покласти руку на болюче місце і потримати хвилин 10.  Якщо вона адекватна, то через десять хвилин обличчя має посвітліти, на обличчі – з’явитись слабка посмішка всесвітньої страждалиці, яка ледь торкне губки, але ви на правильному шляху. Зараз головне – не порушити цей хиткий баланс, поцілувати її у щічку і приголубити (уявіть себе у ролі сапера, який йде по мінному полю). Mission completed. Якщо дівка дратується, розкидається слиною і при запитанні “Зайчик, тобі щось болить?” демонстративно верне носа і вступає в той же образ всесвітньої страдалиці (Голлівуд і Боллівуд нервово покурюють у сторонці), то треба спробувати обійняти. Чому спробувати? Бо страдалиця, чий образ тримається на глибоких емоціях, просто може спробувати вас відштовхунти, зробити ще більш невдоволену міну і демонстративно вийти з кімнати, грюкнувши дверима. Цей випадок уже трошки важчий, і діяти тут уже можна по-різному. Можна притягти віник букет квітів, пачку “Рафаелло”, двометрову м’яку іграшку, скачати із торентів страшилку, ввімкнути якусь приємну музику (причому під приємною я розумію не обов’язково lounge/blues, мені атлічно заходить в цей період щось із Muse i Rammstein).  Якщо все це не допомогає, можна спробувати лишити об’єкт у спокої на певний час, хай гормони переграють, перебродять, і тоді сама прийде. Часом це ок, але в такі моменти нам дуже потрібна ваша підтримка, ніжність і обійми. Тому переступіть через себе 🙂

Але як би вона не знущалась над вами (не із своєї волі, це все гормони), будьте люблячими. Рекомендовано дати їй зрозуміти, що ви її любите, але її заскоки переходять всі можливі й неможливі межі, і що танцювати під її дудочку можна лише перші кілька листів партитури, але якщо її п’єска на дудочці розрозстається до розмірів неслабої симфонії, то їй доведеться шукати інший об’єкт для експериментів.

PS. Все вищенаведене написано під встала-не-з-тієї-ноги настрій і під Rammstein. Сприймати напівсерйозно. Можна сміятися.

Організація і методика вбивства :)

Стандартний

tumblr_mh11izPNx01s1mnl7o1_500_large *Прохання серйозно не сприймати. Only чорний гумор*

Обдивилась я тих серіалів. Ну тих, де головні герої – інтелектуально-накачані чоловіки на пару із сексапільними блондо-брюнетками швиденько, всього-навсього за 40 хвилин, розкривають криваві вбивства. Знаходять вбивцю за волосинкою, яку той випадково зронив на підлогу.

Але життя – така складна штука, що рано чи пізно ви захочете когось вбити нафік. Замочити, застрелити, укокошити, прибити, повісити, роздушити, придушити, переїхати, роз’їхати (а може й об’їхати). Більше того, якщо таке бажання у вас виникає щодня – це ще не привід звертатись до психіатра з проханням діагностувати маніакальний психоз.

Отож, обов’язково мусите все спланувати. Ну пам’ятаєте, як в універі курсові робили? Мета, завдання, методи… Ну окей, мету можете не формулювати. І так зрозуміло. Завдання теж. Пройдемось по методам. Визначтесь одразу із способом вбивства, так буде простіше спланувати далі свої дії. Револьвер? Ніж? Лопата?

Далі складіть план. Потрібно чітко визначити час, місце, знаряддя, куди ви заманите жертву, як ви її нейтралізуєте… Плюс додайте сюди елементи садизму, ну це якщо жертва вас допекла в зюзю. Врахуйте, що у вас має бути відповідна фізична підготовка для того, щоб нейтралізувати жертву силовим методом. Або купа хитрощів – нейтралізувати її хлорформом. Не забудьте про відбитки пальців. Вам потрібні зручні рукавиці, і нічого страшного, якщо вони будуть не чорні і не шкіряні. Головне, щоб було зручно. Найкраще, звісно – це обпалена шкіра на пальчиках, але то вже занадто брутально. Просто рукавиці. Більше того, не можна на місце злочину лишати будь-що, що може вказати на ваше ДНК. Це суттєво. Плюс необіхдно забезпечити собі алібі. Можна з допомогою твіттеру. Твітьте й вбивайте водночас, і тоді вас точно не будуть підозрювати. Який ненормальний буде твітити під час вбивства, еге ж?!  Ще можна знайти схожого на вас спільника і відправити його у людне місце, щоб думали, що то ви. Алібі – це ніжна штука, вимагає ідеального і чіткого планування. Прокол з алібі означає провал операції вцілому. І ще бажано, що вас не могли ніяк пов’язати із жертвою. Інакше ваші ручки будуть у наручниках, і вони будуть без рожевого пушка. І сексапільна блондо-брюнетка запроторить вас за грати *хлип-схлип*.

Власне, у мене майже все. А взагалі, якщо уже зовсім по секрету… Якщо люди, яких ви хотіли б вбити, реальні буки й бякі – карма все одно стукне по них їхньою ж букістю й бякістю, а ви спостерігатимете за цим з чистою совістю, попиваючи мохіто. Так що ходімо генерувати тепло й любов 🙂