My main person

Стандартний

My main person – це людина, про яку я думаю, коли засинаю, і про яку я думаю одразу, коли моя свідомість очухується від сну. Думки приходять доволі несвідомо, Фрейд би зацікавився.
My main person – це чудова людина, яка вперто робить вигляд, що він не вартий таких гучних титулів і що йому не можна довіряти. Хоча я самостійно роблю вибір і висновки. Навіть не знаючи всього. Just for my interest.
My main person – це моє натхнення, без черпання якого мені важко писати, працювати, дихати і співати.
My main person – це герой мого сну, де я щаслива і відчуваю себе потрібною хоч комусь. Моя доля – бути самотнім класичним інтровертом, який поперед всіх і вся пхає свою незалежність і відокремленість від соціуму. І декларувати те, що і так добре.
My main person – це той, про якого я кажу “все складно”, не знаючи думки з того боку барикад.
My main person – це ті почуття, які не нікуди не викину.
My main person – моя маленька радість.
My main person – це напрочуд спокусливий голос, від якого мурашки по шкірі, за тихий шепіт якого на вушко віддала б останнє.
My main person – це той, з ким я б проговорила всю ніч. Про життя, про людей, про війну.
My main person – це та людина, якій я не готова сказати про те, що люблю, проте до якої відчуваю ніжну прив’язаність і відданість.
Але my main person сам не знає, що він my main person, і часом незнання комфортніше за знання.

ceKkkLbYhdo

Безысходность

Стандартний

Привет! Я здесь… Твоя тоска.
Вокруг летаю, пыль гоняю…
Сломать тебя хочу слегка,
И жизнь тебе поотравляю.
Надежды? Трепетно? Любовь?
Остынь, малышка, успокойся.
Не верь, не бойся, не проси.
В своей душе вконец закройся.
Но ты – не та, они – не те.
И прекрати любить напрасно.
Хотя бы раз в твоей судьбе
Твоя любовь была участна?
Твоя любовь была нужна?
Твое внимание, забота?
Тебе хоть раз сказали вдруг
“Мне без тебя ну очень плохо?”
Опять ты попадаешь в яму
И ловишь грабли на пути…
Будь осторожнее, малышка,
Не бойся никогда уйти.
Садится солнце, ветерок.
Окно открыто в твоей спальне.
Немного блюза, потом рок…
Сладкие сны. И сон твой ранний.
Не плачь, малышка. Безысходность.
Ее прими и жизнь живи.
Похорони свою наивность.
И больше просто не грусти.

26.05.2014

 
DSA_2893_sm

Автор фото – Сергій Делідон

Прощай, мій ангелок…

Стандартний

Прощавай, мій ангелок… Прощавай, моя потаємна відрада, незрима радість. Ти підтримував у мені зламну і надірвану віру в себе, ти не давав мені зійти з життєвої дистанції, звернути з неї на слизьку стежинку. Ти вмів знайти потрібні слова, вилити ними важливі думки. Ти вмів бути поруч, не будучи поруч.
Життя розводить людей. Наш перетин життєвих шляхів став уроком. Не знаю, чи для тебе. Але для мене – так. Я насправді не хочу знати, ким я була для тебе. Не раз впевнювалась, що чим менше знаєш, тим міцніше спиться по ночам. Не сняться неспокійні сни, не прокидаєшся у холодному поту і не молишся, аби все це лишалось дійсно просто жахливим сном.
Я лишаю тебе в минулому. Тобі там буде краще, повір, не думаю, що шкодуватимеш. І ні, мені не зовсім легко це зробити. Але моє серце щиро вірить, що так буде краще. Я підсвідомо навіть радію з того, що лишаю тебе у минулому. Я стомилась.

100500 разів переслуховую цю пісню. Вона відбилась у мене в свідомості.

“… най буде так, як хочеш ти, я заплатив за свій урок…” (с)

Щось сталось

Стандартний

tumblr_mld7l2UwZE1qjsn5wo1_500_large

*хочу зауважити, що цей пост не адресовано комусь конкретному, просто накипіло за два роки спілкування й спостережень за протилежною статтю. тому прохання не сприймати в свою сторону, а просто задуматись*

Щось сталось. Не питайте. Сама не усвідомлюю. Ну просто от щось змінилось. Знову дорослішаю, мабуть.

Починаю переростати юнацький максималізм. Це коли приміряєш прізвище кожного кавалера на собі і прикидаєш, наскільки гарними будуть у вас дітки. Та ні, йдіть в буду. Мене й моє прізвище цілком влаштовує, я його не мінятиму.

“Ооо, він подивився в мою сторону”, “Ооо, він мені подзвонив/написав”, “Ооо, він запросив мене в кіно”. Даа, і добре, якщо в кіно запросив. Якщо він водить тебе зимою по морозі, твої руки дубіють, ноги перестаєш відчувати, зате він любить гуляти на свіжому повітрі. Другого побачення не буде, чувак. Я теж люблю гуляти на свіжому повітрі, але знову ж таки – йди в буду, чувак. І добре, якщо він тобі дзвонить. А не скидає бомжі “Передзвоніть мені”. Чувак, будь мужиком і поповни собі рахунок. І подзвони сам до дівчини. Нагадую, що чувак в перекладі з удмуртської – кастрований козел. Мене не цікавить розмір гаманця. На шубу я собі сама заробити можу. Жити мені є де. І заплатити я сама за себе можу в кафешці. Але який ти нахрен кавалер, якщо ти не проявляєш уваги до своєї дівчини? Дівчатам не гроші потрібні, а увага. Само собою, ця увага бабла коштує. А ти як думав? Дівчину зачепити треба. Так, щоб сама ноги перед тобою розсунула. А не в перший же вечір бюстгалтер з неї стягувати. На твоє щастя, навколо купа дівчат, з яких бюстгалтер можна стягуваит в перший же вечір. От туди і йди. Дорогу показати?

Мені набридло бути ініціатором. Тягти когось кудись. Щось придумувати. Зачєм? А от вгораздить мене вийти за тебе заміж. Хочеш сказати, що я все життя маю тягти тебе вперед? Бачить Боженько, я ніколи не була принциповою недотрогою, але мабуть треба було б нею стати. Я не хочу, щоб за мною бігали. Але я хочу відчувати поруч справжнього чоловіка, довіряти йому, знати, що у важку хвилину я можу на нього покластись. А не вислуховувати щось із розряду “Моя мама проти, щоб я з тобою був, тому вибач, я вибираю маму”, “”Я не знаю, чого я хочу, почекай, поки я визначусь”. Чекати? Ти правда розраховуєш, що я буду чекати? І з наївністю допитуватись, чи не було у мене нікого після тебе? До сивої коси чекати чи до перших ознак клімаксу?  “У мене не буває так, щоб без сексу”. Тут зразу лєсом, ще не встиг договорити. Он там секс-шоп, там резінові тьолки. Або тобі туди ж, куди пішов той чувак з попереднього абзацу за дівчатам, що зразу дають.

Давно прийшла до висновку, що я люблю свою самотність, і мені в ній комфортно. Суспільство ж розцінює це як “перебирає, засидиться у дівках, що ніхто й брати не захоче”. Суспільство теж іде лєсом.

PS. Мені пофік на те, що мене після цього посту можуть вважати меркантильною і балуваною стєрвою. Гнучкості я проявляти не збираюсь і буду нещадно дотримуватись своєї позиції.

PPS. В якості саркастичного доповнення.