Вчора ввечері я чітко зрозуміла, що це не може далі продовжуватись.
Це був звичайний вечір неділі, моя меломанська натура зголодніла, і я годувала її викопаними новинками. Брамс за Вагнером, Бетховен за Шопеном – і тут я внєзапно згадала, що у мене немає повністю Requiem’у Моцарта. По частинкам колись нашкребла, а от немає цілого в одному виконанні. Ну звісно, чим ще нагодувати цю зголоднілу музичну душу з її збоченськи абсолютним слухом?! Пєнь от ясєня, що Моцартом.
Відкрило дитя google.com, ввело пошуковий запит “скачать моцарт реквием”… І тут мені схотілось застрелитись, повіситись, спалити себе живцем, викинутись із 20-поверху і після цього всього, на завершення, втопитись. Зрадник-гугл забитий посиланнями “скачать моцарт реквием по мечте”! Зайшла на get-tune.net, забиваю в пошуку “моцарт” – і мені на голову знову звалюється: “Мелодия для души – Моцарт – Гроза”, “Вольфганд Амадей Моцарт – Душа”, “В.А.Моцарт. Реквием по мечте. Последнее великое творение пронизывает насквозь”, “В.А.Моцарт – Симфония №4 для фортепиано и скрипки (Душа)”, “Моцарт – Музыка ангелов”…
Люди, бідний Моцарт вам нічого не зробив, але він перевертається нещадно у труні, давайте дамо людині відпочити. Що найцікавіше, що цього всього не приписали Бетховену наприклад. А чому? Бетховен ображається може, ні?
Тепер коротко і ясно. Те, що народ обізвав “Моцарт – Душа” – це ніяк не Моцарт, як ви вже зрозуміли. Цей трек належить ірландсько-норвезькому дуету Secret Garden, який має у своєму репертуарі ще багато прекрасної музики, і має не менш прекрасну назву “Songs from a Secret Garden”.
Також доволі несподівано знайшла під “авторством” Моцарта композицію “River flows in you” південно-корейського піаніста і композитора Yiruma. Це було справжнє #внєзапно, бо я була свято переконана, що після того, як вона прозвучала в сутінках, фанати мали уже давно викачати все це собі у плеєри і тим більше знайти первинного виконавця. Виявилось, що я дуже і дуже глибоко помилялась і недооцінила чиїхось бажань приписати все найкраще в цьому світі Моцарту.
Тепер розберемось із дивним треком “Моцарт – Реквием по мечте”, яким забитий весь Google. Цей трек звучав у фільмі “Requiem for a Dream”, але це ні разу не Моцарт. Навіть не Вагнер. Це британський композитор Clint Mansell, я думаю, що йому дуже приємно, що його до Моцарта прирівняли, але всього в міру.
У творчій спадщині Моцарта дійсно є Requiem. Заупокійна месса, останній його твір, який він так і не завершив. Після смерті Моцарта твір допрацьовували його вдова та учень Ф.К. Зюссмайр. Написання “Реквієму” замовив один граф, який дуже любив видавати чужі твори за свої. Моцарту була поставлена умова писати анонімно, і він не міг не погодитись, оскільки останні роки свого життя від доживав у злиднях. Але правда має фантастичну властивість завжди вилазити на поверхню – і сьогодні в музичних школах усі вивчають Моцарта, а не якогось там графа. Requiem сьогодні складається із 14 частин. Остання частина дійсно називається Lux Aeterna, що в перекладі означає “вічне світло”. Але не плутайте Менсела і Моцарта.
Твір вражає величністю, і в окремі моменти я не можу слухати його без сліз, настільки чомусь мене пробирає до кісточок.
Друга частина – Kyrie (Kyrie eleison, Christe eleison). Диригент – Леонард Бернстайн.
Третя частина – Dies irae. Слова говорять самі за себе. Величний марш.
|
Ну і нарешті те, від чого у мене кров холоне в судинах – Lacrimosa dies illa (слізний день). Під неї я б хотіла помирати, так і запишіть. Це схоже на уособлення вічності, небуття, ця музика змушує усвідомити свою нікчемність перед лицем смерті.
На відео – починається із 01:25.
Lacrimosa dies illa, Qua resurget ex favilla Judicandus homo reus. |
Полон слез тот день, Когда восстанет из праха Чтобы быть осужденным, человек. |
|
Huic ergo parce, Deus, Pie Jesu Domine, Dona eis requiem. Amen. |
Так пощади его, Боже, Милостивый Господи Иисусе, Даруй им покой. Аминь. |
Так що бігом витирайте із своїх аудіозаписів все, що не належить Моцарту. У нього краще, самі чули.
Олександро, читала на одному подиху!
Хоч і мій улюбленець Бетховен (Якому направду кажучи контактівці теж чортівні поприсували), але й Моцарта я обожнюю!
І мене саму дратує, як незнані в цьому люди понавиписують всякої музики відомим іменам, які до цього не мають причетності.
Щиро сподіваюсь, що комусь ця стаття стане в пригоді, аби навести лад у власних музичних колекціях.
Іще: Lacrimosa dies illa мене теж пробирає до глибини душі…
Дякую, Олю! У мене цей пост теж писався на одному подиху, у музичному супроводі Моцарта 🙂
Дівчата, я думаю ви не будете проти, якщо прихильник суто електронної музики спробує відчайдушно вклинитись в обговорення вище наведеного музичного феномену 🙂
Якось я мав потребу найти трек Аве Марія. Я в класиці майже ноль, але яке ж було моє здивування, коли я найшов купу різних назв та виконавців. Крім того що версійностей багато було з різними оперними вокалами, так ще й оригінальність та авторство пісні для мене тепер під питанням.
Я не дуже тим займаюсь, бо серце моє віддано тільки #EDM але скажу що, і в електронній музиці є багато фейків. А ще більше – люди так тішаться коли мають якусь пісню і аплоадять на ютюб, що в них включається “звьозная балєзнь”, і вони починаю “фантаніровать” творчими назвами треків.
В мене часто буває натрапляю на лайв рекорди з шоу. Ну нафіга його аплоадити? Якісь з мобілки – просто смерть вухам.
Ви вже не обессудьте, как мог.. Але без коментаря таку якісну блого-пост-роботу залишити не міг 🙂
Ну по-перше, мерсі за комплімент з приводу якісної блого-посто-роботи.
А по-друге, з приводу Аве Марії – це католицька молитва до Богородиці, і її поклали на музику дуже багато композиторів, і переспівали теж дуже багато виконавців. Можливо, колись напишу про духовну музику трошки детальніше 🙂
Сповіщення: Несправедливо ображений Бетховен | zarazko